К. Міхаліцина “Квіти біля четвертого”

За чим так тужить прабабуся, щось видивляючись із вікна багатоповерхівки? Десь на квітучому Поліссі назавжди покинуто її хату. Катастрофа відібрала не тільки дім, а й життя близької людини — як іще безліч життів. А її, вимушену нашвидку евакуюватися, затаврувала «чорнобилькою». Що є тепер? Трави, що пахнуть рідними краями, і онуччині малюнки — як ті, які творила ще одна «чорнобилька» Марія Приймаченко. Онуці прабаба й розповість свою щемку історію.